(Олег Ольжич "Брати", 1935)
Дванадцять літ кривавилась земля
І сціпеніла, ствердла на каміння
І застелило спалені поля
Непокориме покоління
До перс закляклих, просячи тепла
Тулили марно немовлята лиця
Проте їм чорне лоно віддала
Доба жорстока, як вовчиця
Тепер дощі холодні і вітри
Кудлаті хмари, каламутні ріки
Але ростуть у присмерку нори
Брати, суворі і великі
Comparte
Embers! con tus amigos.
Que tal te parece
Embers de Drudkh?